Закон України «Про позашкільну освіту» (2000 р.) визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, освітні та виховні засади.

   За останнє десятиріччя було здійснено реальний перехід від різноманітної за змістом і якістю позашкільної навчальної роботи до справжньої, логічно вибудуваної на сучасних психолого-педагогічних теоріях, концепціях і підходах освіти та виховання юного покоління, що створила реальні умови для залучення кожної дитини як до індивідуальної, так і соціально значущої навчально-пізнавальної, пошукової, дослідницької і конструкторської діяльності та конкретної суспільно-корисної, масової чи природоохоронної роботи.

   Життя щоденно доводить аксіому, що формування повноцінної особистості неможливе без створення особливого «дитячого соціуму». Діти і підлітки прагнуть до спілкування з однолітками, їм необхідно себе реалізувати, розкривати та стверджувати власне «Я».Вони конче потребують місця, де на них чекають, де б вони змогли відчути себе особистостями, розслабитися від муштри, менторського тону, перевірити свої потенційні здібності. Саме таким осередком виховного простору для над 4 тисяч дітей і підлітків м. Миколаєва став Палац творчості учнів.

   Палац творчості учнів – гостинний дім, над яким невладний час. Всі роки він сповнений дитячих голосів, в ньому сяють здивовані дитячі очі, щоденно твориться диво – пробудження творчого натхнення в душі кожної дитини, яка переступила його поріг.

   Відкрившись у 1923 році Центральний дитячий клуб /так називався Палац творчості учнів/, став улюбленим місцем миколаївської дітвори. Танцювальні, театральні, швейні, токарні, образотворчі гуртки,туристичний клуб та модельні майстерні, де конструювали судна та літаки – тут діти розвивали свої можливості, відточували свою майстерність.

   В 1938 році Центральний дитячий клуб було перейменовано у Палац піонерів та переведено в найкраще приміщення по вул. Фалєєвській, де він знаходився до 1991 року / за винятком періоду Великої Вітчизняної війни та 10 років /1944 -1954 р. р./

  

    У Палаці піонерів панувало цікаве життя: окрім занять в гуртках, діти ходили в туристичні походи, проводили лекції та концерти в школах, організовували свята. В період літніх канікул гуртківці збиралися на дачі Палацу піонерів в районі Яхт-клубу, де були човни, спортивний майданчик, ігротека, проводилися спортивні змагання; гуртківці на човнах мандрували Південним Бугом.

   Палац піонерів вважався одним з кращих в Україні. Сюди звідусіль приїжджали вчитися, просили розкрити «таємниці» роботи з гуртківцями. А «таємниця» була проста: невгасаюча любов педагогів до дітей, які відповідали їм тим же.

   21 червня 1941 р. у Палаці піонерів відбувся заключний концерт учасників художньої самодіяльності області, в якому брав участь переможець конкурсу – піонерський ансамбль пісні і танцю Палацу піонерів.

   З перших днів Великої Вітчизняної війни тисячі миколаївців стали на захист Батьківщини. Одностайне обурення та ненависть до фашизму клекотали на багатолюдних мітингах. Миколаївці запевняли, що віддадуть всі сили, а коли необхідно, і життя для знищення гітлерівських загарбників.

   В тяжкий воєнний час Палац піонерів продовжував жити та працювати. До окупації міста концертні бригади гуртківців виступали у військових частинах і шпиталях. В країні проходила мобілізація.

   Серед тих, хто пішов на фронт, були і вихованці Палацу піонерів. Виконали клятву, яку дали ще в дитинстві, – відважно захищати Батьківщину – колишні вихованці Палацу піонерів.

   Після закінчення війни позашкільники, які повернулися з фронтів, з азартом переможців взялися за відбудову народного господарства та позашкільних закладів.

   Палац піонерів відновив свою роботу у 1944 році.

   В приміщенні по вул. К.Лібкнехта відкрилися гуртки: драматичний, балетний, хоровий, авіамодельний, радіо,художнє рукоділля, струнний, ігротека та бібліотека.

  

   Наприкінці 40-років керівниками гуртків у Палаці піонерів працювали: Гаврилко Ростислав Андрійович – керівник драматичного гуртка, майбутній Народний артист УРСР; Манілов Григорій Феофанович –керівник струнного оркестру, відомий музикант, Заслужений діяч мистецтва УРСР;Соломатін Петро Іванович – патріарх дитячого шахового руху, керівник шахового гуртка.

  

   Велика Вітчизняна війна зруйнувала, знищила багато позашкільних установ, було завдано великої шкоди матеріально-технічній базі позашкільних закладів. Але вже у 1952 році Рада Міністрів СРСР приймає постанову про новий зміст позашкільної освіти, посилення трудового виховання та формування активної творчої особистості; в цей період велика увага приділяється діяльності політичних гуртків та військово-патріотичних клубів.

    З довоєнних часів у Палаці піонерів плідно працювали судно модельні гуртки, авіамодельна лабораторія; ентузіаст авіації Гурський М.М. у 1957 році організував аероклуб, де хлопчики вивчали історію авіації, конструкції літаків, сучасні досягнення вітчизняної авіації, знайомилися з основами аеродинаміки і метеорології, одержували уміння та навички льотної справи, проходили професійну та практичну підготовку для роботи чи служби у авіації.

  

    18 травня 1952 р. газета «Бугська зоря» писала: "Керівник авіамодельного гуртка Палацу піонерів Лукашов Г.Г. справжній педагог, якому не байдужа доля кожної дитини, він завжди радий успіхам своїх вихованців в школі, тільки відмінні знання дозволять дитині засвоїти авіаційну науку. Моделі гуртківців Германа Германовича переможці багатьох обласних та республіканських змагань»

   Більше 20-ти років навчала прекрасному мистецтву вишивки Циганенко Людмила Полікарпівна. Педагог розкривала своїм гуртківцям великі можливості пізнання прекрасного: розвивала почуття кольору, пропорції, тренувала окомір та руку, знайомила з зразками народної творчості;виховувала якості, необхідні не тільки художнику, а й людині будь-якої професії. Отже, відбувалося поєднання трудового і художньо-естетичного виховання гуртківців. Роботи цього гуртка були прикрасою виставок у Москві, Києві та за межами нашої країни.

   Оркестр народних інструментів мав великий авторитет серед школярів міста. Юні музиканти виступали в Палаці піонерів, школах, інтернатах, військових частинах, стали Лауреатами обласних та республіканських конкурсів та фестивалів.

   В 60-70 рр. особливого розвитку набула технічна творчість дітей та підлітків. Проголошується Всесоюзна акція – конкурс «Тобі, люба Батьківщино!», яка позитивно вплинула на становлення технічних та спортивно-технічних гуртків. З великим бажанням займалися діти у фотогуртку, опановуючи ази фотомистецтва. Керівник гуртка Кальницький І.М. був справжнім майстром фото, що дозволило йому в подальшому стати відомим фотожурналістом в м. Миколаєві; роботи Іллі Моїсеєвича публікувалися в багатьох газетах та журналах Радянського Союзу

   З великим захопленням займались хлопчаки в судно модельному гуртку (кер. Серік К.А., Кириченко Б.І.)4 педагоги зацікавили їх конструюванням яхт, суден. Особливим досягненням юних судно моделістів став радіофіцірований маяк, а також радіфікація Палацу піонерів. Особливою сторінкою в історії Палацу піонерів є створення і робота дитячої кіностудії, керівником якої був Трейгер М.Н. Молодий кінооператор створив справжню студію для дітей та юнацтва, в якій самостверджувалися талановиті юні миколаївці. В ПТУ збереглися ігрові та документальні фільми «Это для нас», «Звездный рейс», «Лето пионерское», «Однажды», «Ровесники, ровесницы», «Утро», «Золотой юбилей», «Корабельний город мой», «Мужество юных», які повертають нас в такі далекі, але цікаві часи 60-х років, розповідають про Палац піонерів, його педагогів та вихованців того часу

  

   Палац піонерів у 60-ті роки жив і працював цікаво, захоплено.

    Початок 60-х років – прорив країни в космос. Вихованці Палацу піонерів виходять на першотравневу демонстрацію з макетом космічного корабля «Восток»; до 175-річчя Миколаєва організовано міський конкурс «Чий двір кращий!», який закликав дітей та дорослих перетворити рідний Миколаїв в місто високої культури та зразкового порядку.

    У 1963 р. Палац піонерів відсвяткував своє 40-річчя.

    Відомий миколаївський поет Єміль Январьов керував у Палаці піонерів літературною студією.

Во Дворце пионеров работал – 
Так однажды бюджет обязал –
И румяным девчонкам, ребятам,
Назначенье стиха объяснял.

Был суров мой дотошный анализ,
Были прения горячи.
А в соседнем кружке занимались
Барабанщики и трубачи.

Мы и дверь притворяли тугую,
Прищемляли напеву крыло,
Нам и комнату дали другую –
Ничего уже не помогло!

Мы сплеча наши оды судили
Посрамленный рыдал мальчуган
Ну, а трубы свое выводили,
И стучал, и стучал барабан.

И. как дым, отлетали печали,
И невольно в ребячей строке
Барабаны и трубы звучали
На бессонном своем языке.

За окошком В летящей столбами
Золотистой закатной пыли,
Трубачи невесомо ступали,
Барабанщики тихие шли.

    Прикрасою багатьох заходів в місті, парадів, концертів, фестивалів, став дитячий духовий оркестр (педагог Павленко І.П.), який у 1964 р. відсвяткував своє 10-річчя.

   В цьому колективі виросли та здобули музичну освіту сотні хлопчаків, яких Іван Петрович Павленко прилучив до музичної культури, дав путівку в життя.

    Гостями м.Миколаєва в грудні 1970 р. були льотчики-космонавти Радянського Союзу – Волков В.М. та Биковський В.Ф., а також Корольова Н.І., дружина академіка С.Корольова. Зустріч з дітьми відбулася в Палаці піонерів.

    Палац піонерів в 1973 р. святкував свій 50-річний ювілей. З листа М.Лисянського, адресованого вихованцям Палацу піонерів (1973 р.): «Дорогие мои земляки! Милые мои николаевцы! Поздравляю вас, мой родной Дворец, носящий имя В.И.Ленина, с прекрасным 50-летием.

    У нашего Дворца пионеров и школьников завидная судьба: он никогда не постареет. Ему сейчас 50, а он все также юн, как и в те далекие годы, когда я и мои ровесники собирались под его благословенными сводами.

    Низко кланяюсь Дворцу николаевской юности, желаю вам светлых и счастливых дней. Ваш Марк Лисянский».

Сквозь золото лет дворцовая пыль
Приходит ко мне Адмиральской дорогой.
И пусть на висках серебристая пыль,
Я полон сейчас пионерской тревогой.
 А сколько еще мы можем назвать
Славных имен, хороших людей
Которым Дворец помог отыскать,
Главное дело жизни своей.
В разных концах родной страны
Питомцы Дворца трудятся,
Но никогда не забудут они
Дом на Фалеевской улице.

    9 травня 1975 р. сотні юних миколаївців, серед яких були і гуртківці Палацу піонерів, рано вранці вперше привітали всіх ветеранів Великої Вітчизняної війни зі святом Перемоги. Палац піонерів до 30-річчя Великої перемоги започаткував операцію «Доброго ранку, миколаївці! З Днем Перемоги!»

    Юні судномоделісти (керівник гуртка – Прокудін Степан Олександрович – аспірант Кораблебудівного інституту) - неодноразові чемпіони та призери області з судномодельного спорту. Моделі гуртківців експонувалися в м. Москві на виставці досягнень народного господарства.

    Гурток радіотехніки (керівник Сазонов Є.М.) – це 60 захоплених технікою хлопчаків, їх руками зроблені різноманітні радіоприймачі та діючі моделі: автоматичне світлове табло, електронно-обчислювальна математична скарбничка, електронна сирена, електронна автоматична карта.

   Ляльки. Супутники нашого дитинства. Театр ляльок Палацу піонерів – великий дитячий колектив, де гуртківці – справжні актори. Багато вистав, чудових казок показали вихованці за 20 років існування театру.

    Мистецтво фотографії захоплює дітей. Життя рідного міста, живописні куточки рідного краю – все це зберігає об’єктив юного фотокореспондента. Роботами гуртківців фотостудії поповнювався фонд музеїв Палацу піонерів.

    Ансамбль танцю Палацу піонерів (педагоги: Калашніков Г.О., Стахорський А.О., Беліонок Т.Ю.) – багаторазовий Лауреат Республіканських конкурсів та фестивалів.

   70-80 рр. – це період створення в нашій країні умов для розвитку туристсько-краєзнавчої роботи. В Палаці піонерів після багаторічної пошукової роботи відкрито Музей історії піонерського руху /1972 р./,продовжував роботу Музей бойової слави.

  

   Перші туристи Палацу піонерів здійснили свої подорожі до Криму. З кожним роком маршрути юних туристів змінювалися – їх можливо було зустріти на теренах Миколаївщини, Криму, Карпат, Кавказу, Тянь-Шаню; серед учасників змагань з спортивного орієнтування, в археологічних та літературно-краєзнавчих експедиціях. З ними поряд- їх педагоги: Єлісєєв В.Ф., Мирошніченко Є.Г., Шмалько С.А.,Терентьєв М.І., Шаповалов П.Г., Котик М.В.

  

   В середині 80-х рр. розпочався активний рух зі створення гуртків по освоєнню комп’ютерної техніки. На базі Миколаївського кораблебудівного інституту відкрився гурток «Юний програміст», який згодом перетворився у «Комп’ютерну школу»

  

    Новий імпульс до роботи одержали колективи естетичного напряму-танцювальні, оркестрові, театральні, вокальні. Вперше в історії позашкільних закладів Миколаївщини Рішенням колегії Міністерства народної освіти України №3/26 Р від 24.04.1990 р. ансамблю танцю «Юність Прибужжя» (художній керівник Мирошніченко О.Я) та ансамбль класичного танцю «Дивертисмент» (художній керівник Беліонок – Смикова Т.Ю) присвоєно звання «Зразковий художній колектив».

  

   В 1991 році це звання присвоєно оркестру народних інструментів (художній керівник Комінарець О.В),капелі бандуристів «Україночка» (художній керівник Січко В.С)

  

   1994 рік – удостоєні звання «зразковий художній колектив» :театральний колектив «Мрія» (Олійник М.О.),духовий оркестр (Камінецький Ф.М.)

  

   1998 рік – ансамбль танцю «Джерельце» (Макарова Г.Ю.); 2002 рік – ансамбль народного танцю «Веселка» (Зарванська В.В.), 2008 рік – колектив естрадного співу «Каприз» (Островська Т.А.).

   1991 рік особливий для вихованців та педагогів Палацу піонерів. Споруду суспільно політичного центру по вул. Адміральській, 31 передано дітям. Рішенням виконкому міської Ради народних депутатів №440 від 29 листопада 1991 року: « … у зв’язку зі зміною суспільно-політичної ситуації в суспільстві Виконком міської Ради народних депутатів вирішив перейменувати Палац піонерів і школярів у Палац творчості учнів»

   Новий 1992 рік вихованці зустрічали в новій актовій залі на 700 місць, в просторих учбових кабінетах. Газета «Вечерний Николаев» писала: «Итак, в канун Нового года у многочисленного коллектива городского Дворца творчества учащихся состоялся чудесный праздник. Взрослые осуществили мудрое решение: передали свое, оплаченное личными партийными взносами пап и мам здание бывшего Дома политпросвещения детям. Есть теперь место для хоров и оркестров, ансамблей, кружков художественного и технического творчества, есть паркет для танцоров, даже буфет теперь будет у ребят…» Саме з початку 90- років до сьогоднішнього дня ПТУ став по-справжньому ведучим позашкільним закладом в місті та області. Палац творчості учнів, зі слів відомої миколаївської журналістки,став «справжньою кузнею свят», починаючи з Всеукраїнського фестивалю ігрових програм «Місто дитячих посмішок» до відомих і улюблених всім містом новорічних свят.

   Традиція підготовки та проведення новорічних вистав існує багато років, але особливо цікавими та яскравими вони стали в новій залі. В новорічній виставі бере участь десь близько 200 вихованці та 5-7 педагогів,підготовча робота ведеться дорослими та вихованцями відділу декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва , відділу технічної творчості. «Палац – це ми, ми – це Палац!» таку назву має свято, яке традиційно проходить з 1992 року. Нова традиція народилася в той час, коли Палац одержав не тільки нове приміщення, але й нове дихання. Діти з педагогами та батьками пишуть сценарій, готують костюми т реквізит, сувеніри. Це свято проходить скромно, «без надмірної розкішності», але весело, завзято та цікаво.

   Останні роки позначені для ПТУ вагомими досягненнями. Дитячі колективи багаторазові переможці Міжнародних, Всеукраїнських,обласних, міських конкурсів, фестивалів та оглядів. Лауреатами Міжнародного дитячого фестивалю «Золота бджілка» /м. Могильов,Республіка Білорусь/ стали ансамбль танцю «Юність Прибужжя» - художній керівник Бєлічко В.В.(2005 р.);ансамбль танцю «Джерельце» -художній керівник Макарова Г.Ю. (2007 р., 2009 р.), гурток «Фольклорна лялька» (2009 р.)

   Неодноразові переможці Всеукраїнського відкритого конкурсу учнівської молоді з інформаційних технологій вихованці «Комп’ютерної школи» - педагоги: Бичкова В.І., Меркутова І.І., Беркунська Н.М.

   Колектив естрадного співу «Каприз»- художній керівник Островська Т.А. учасник відбіркових турів дитячого «Євробачення» у 2008,2009,2010; Лауреат Міжнародного дитячого благодійного фестивалю «Чорноморські ігри» у 2005-2008 рр.

   Гурток авіа моделювання – педагог Пахомов А.В., дипломант Міжнародного конкурсу «Цветное небо» 2006-2010 рр.

   Оркестр народних інструментів –художній керівник Блізніченко І.В. та капела бандуристів «Україночка» - художній керівник Циганенко Л.Г. Лауреати фестивалю «Райдужний світ народних мелодій»(м.Харьків) та Регіонального конкурсу народної музики «Чумацький шлях» (м.Н.Каховка) (2006-2010 рр.)

   Ансамбль народного танцю «Веселка» - художній керівник Зарванська В.В. Лауреат та Дипломант Всеукраїнського фестивалю хореографії «Арабески» (м.Нікополь) з 2006 по 2010 рр.

   Вихованці відділу декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва (завідуюча відділом Амплєєва І.Г.) призери та дипломанти Міжнародних Конкурсів «Золота бджілка», «Золотий лелека», «Гренадеры, вперед!»; Всеукраїнських: «Ми – народ богатирів», «Знай і люби свій край».

   Ансамбль танцю «Юність Прибужжя» - художній керівник Бєлічко В.В., Дипломант І ступеню VІІІ Міжнародного фестивалю хореографічних колективів «Білий лелека» (м.Дніпропетровськ 2009 р.), Володар Гран-при Х Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячого та юнацької творчості «Зірковий Симеїз» (Ялта,2010 р)

   Ансамбль класичного танцю «Дивертисмент» - художній керівник Смикова Т.Ю., Дипломант ХП Міжнародного фестивалю народної творчості «Золота рибка» (м. Севастополь,2008 р.), Дипломант 1 ступеню Ш Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії ім. П.Вірського (2010 р.);

    Театральний колектив «Мрія» - художній керівник Олійник М.О., нагороджено Гран-прі «Золота маска» ІV Відкритого фестивалю молодіжних аматорських театрів «Південні маски -2008», Дипломант ІІІ Всеукраїнського відкритого фестивалю дитячих театрів «Маски Мельпомени» (Харків 2009 р.), Лауреат в номінації «Краща прем’єра фестивалю» VІ Відкритого фестивалю молодіжних аматорських театрів «Південні маски -2010».

   Ансамбль танцю «Джерельце» - художній керівник Макарова Г.Ю., володар звання «Зірка України» Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок» (2008 р.), Дипломант Міжнародного дитячого фестивалю «Артек – назавжди!», присвяченого святкуванню 85-річчю МДЦ «Артек» (Крим, «Артек» 2010 р.).

    Духовий оркестр – художній керівник Камінецький Ф.М. - переможець обласного фестивалю духової музики «Золоті фанфари» (2002-2010 рр.), солістка оркестру Сторчак Тамара – Дипломант І Міжнародного конкурсу виконавців на мідних духових інструментах ім..С.Ганіча (м.Львів, 2007 р.), Лауреат ІІІ ступеню ІІІ Міжнародного конкурсу юних виконавців на духових та ударних інструментах „Сурми Буковини” (м.Чернівці, 2008 р.)

    Туристський гурток – керівник Вагіна Ю.В. - переможець з окремих видів туристського багатоборства в обласних змаганнях, І місце в заочному обласному етапі Чемпіонату України з туристсько-спортивних походів 2006-2010 н.р. серед пішохідних походів І категорії складності.

   Палац творчості учнів – невід’ємна частина Миколаївської міської громади. Напередодні Дня міста 9 вересня 2010 р. завдяки турботі міської влади, сумлінній праці та умілим рукам будівельників пройшла урочиста церемонія відкриття оновленого Палацу творчості учнів «Гостинно зустрічає всіх оновлений Палац».