Палац творчості учнів –  місце, де кожна дитина може знайти заняття до душі. Музика, співи, танці, інформатика, народні промисли і ремесла, краєзнавство, туризм, технічна та екологічна  діяльність – ось світ захоплень вихованців. Тут працює  багато талановитих, знаючих педагогів, справжніх майстрів своєї справи: майстрів слова, звуку, руху, майстрів емоцій і настрою, майстрів створення знань, формування умінь та навичок.

Особливою популярністю користується ансамбль народного танцю «Веселка» – неповторний колектив, який  намагається сказати своє оригінальне слово у дитячій хореографії.  «Веселка» – «Зразковий художній колектив» (здобув це почесне знання у 2002 році і неодноразово його підтверджував), лауреат міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських конкурсів і фестивалів. Кожного року колектив дає близько 60 концертів: на сцені Палацу творчості учнів, в школах, домах культури, парках...За багатьма перемогами і досягненнями – стільки напруженої праці, душевного неспокою, творчих зусиль незмінного керівника ансамблю Вікторії Вікторівни Зарванської.

Мабуть у кожної людини є своя мрія. Вікторія Зарванська з юності  мріяла про свій танцювальний колектив, де навчатиме дітей виконувати українські народні танці, бо саме в них живе душа народу, і так важливо навчити розуміти цю чутливу душу.  У 1987 році, закінчивши Вище училище культури за спеціальністю «Керівник дитячого хореографічного колективу» вона на базі Будинку культури залізничників створила невеличкий танцювальний гурток. Заняття з першими вихованцями, перші удачі дозволили молодому хореографу повірити в свої сили. Згодом ансамбль отримав назву «Веселка».

А з 1 вересня 1999 року він став невід’ємною часткою педагогічного і дитячого колективу Палацу творчості учнів і почав працювати на базі загальноосвітньої школи № 60. Адміністрація школи бере активну участь у творчому житті ансамблю, створює гідні умови для занять. Атмосфера творчості, зацікавленості, доброти, поваги, довіри допомагає запалювати в колективі яскраві зірочки, яких протягом багатьох років було і є тут чимало.

В ансамблі народного танцю «Веселка» понад 100 учасників. До колективу приходять п’ятирічні діти і займаються тут до закінчення школи.        «Веселка» – патріот і пропагандист української культури, традицій – дбайливо зберігає і збагачує українське народне мистецтво, популяризує його кращі зразки. Українські танці – найголовніша ділянка роботи колективу, вони стали не лише традиційними в репертуарі, а й є невід’ємною рисою характеру «Веселки». Прагнучи до народних за характером постановок,                       В.В. Зарванська розуміє, що шлях до цього лежить через освоєння і подальший розвиток українського народного танцю. Спираючись на свій досвід і досвід роботи педагогів колективу, вона створює образи української сценічної хореографії, базуючись на удосконаленні і збагаченні можливостей «Веселки», прагне відтворити національний колорит, щирість, оригінальність, безпосередність характеру українського народу, а також додати рис співзвучності сучасності. Жартівливий «Повзунець» П. Вірського у майстерному виконанні старшої хлопчачої групи став візитною карткою колективу і завжди є прикрашенням різних концертів. На основі місцевого фольклору створена хореографічна мініатюра «Снігурівська з притупами».

В репертуарі «Веселки» є велике коло українських танців, що мають сюжетну основу. В них закладено розповідь, яку передано хореографічними засобами: жартівлива хореографічна картинка «Як жінки чоловіків продавали», хореографічна мініатюра «Зустріч на галявині», хореографічна фантазія «Лісова казка» тощо.

На основі народних традицій створено композиції сучасної української тематики, де національний характер поєднано із сучасними танцювальними формами. Це: хореографічна сюїта «Земле моя – Україна», хореографічні композиції «Український ліричний», «Український святковий», «Місяць по небу ходить» тощо.

Також широко представлені танці народів світу: «Північні світанки» (бурятський народний танець), «Циганський», «Єврейські мотиви» тощо. Постановка цих композицій – результат обміну досвідом, який колектив та його керівник отримують на різних конкурсах та фестивалях, де знайомляться з творчістю танцювальних ансамблів інших країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Необхідно сказати, що у «Веселці» працює особливий колектив педагогів – сімейний. Євдокія Іванівна Кірасірова – мама, Микола Вікторович Кірасіров – брат і вона Вікторія Завванська – донька, сестра, керівник колективу. Вони належать до тих людей, які понад усе цінують професіоналізм, порядність, здатність зрозуміти ближнього, кожну хвилину вони готові надати допомогу своїм вихованцям і колегам.

Так, за високими досягненнями стоїть велика робота, але, вважає Вікторія Вікторівна, головне – любов. Любов до дітей. Адже все за ради дітей. Вона переконана, що кожна дитина наділена талантами. І педагог, «доторкнувшись до дитячої душі», повинен розпізнати талант, наблизити дитину до творчості, до краси, що зветься танець. Але б якою дитина не була талановитою, головне, це виховувати в ній людину.

Ще в юності Вікторія Зарванська окреслила ряд позицій в роботі з дітьми, яких дотримується завжди. Складовими успіху вона вважала і вважає вміння педагога: відчувати кожного вихованця,  довіряти, робити дітей співавторами творчого процесу, разом знаходити шляхи вирішення проблем, готувати до того, що все в житті потрібно досягати самостійно і обов’язково  навчити дітей позитивно мислити.

Педагог намагається зробити кожне заняття для дітей особливим. Вона не тільки вчить їх опановувати елементи хореографії, а й навчає бути гідними людьми, творити прекрасне. В.В. Зарванська для вихованців не тільки педагог, а й старший наставник, друг, який може щось порадити, зрозуміти, переживає з ними всі негаразди і радощі, співчуває і допомагає. Вікторія Вікторівна проводить з дітьми дуже багато часу. В колективі склалися власні традиції: творчі звіти, концерти для батьків, посвячення в гуртківці, новорічний вогник, свято до Дня матері, день народження колективу, які завдяки зусиллям педагогів і батьків проходять весело та цікаво. Спільний відпочинок, вважає педагог, сприяє зміцненню колективу, підтримці дружніх стосунків між вихованцями, педагогами і батьками, а педагогам допомагає краще зрозуміти характери дітей, знайти до кожного свій підхід.

Як на заняттях, так і поза ними Вікторія Вікторівна, в першу чергу, намагається виховувати у дітей чесність, порядність, принциповість, дисциплінованість, самостійність, які є основними рисами для формування особистості. «Кожна дитина, – каже керівник, –  яка займається в ансамблі – творча особистість, вміє поєднувати улюблене заняття танцем з навчанням. Більшість вихованців «Веселки» – ініціативні, працелюбні, є лідерами в своїх класах».

Вікторія Вікторівна Зарванська, вважає, що зовсім не обов’язково, щоб всі вихованці пов’язали свою долю з танцем (але і таких багато). Набагато важливіше, щоб діти тягнулися душею до танцю, музики, мистецтва, мали змогу реалізувати свої творчі можливості, емоційні переживання на заняттях, в концертних виступах і виростали хорошими людьми, «щоб кожен вихованець пам’ятав свої перші кроки на сцені в складі «Веселки» і виходячи в світ, де вирує, виграє і вабить всіма барвами життя, був до нього готовим» – каже Вікторія Вікторівна. Багатьом вихованцям, безперечно, стане в пригоді наука улюбленого педагога: цінувати життя, бути обачним, рішучим і вдячним. «Мабуть позашкільником необхідно народитися. – говорить Вікторія Вікторівна. – Наша робота затягує. Ніякі райдужні перспективи десь на іншому місці нас не приваблюють. Ми формуємо дитячі душі, освічуємо особистість дитини. Це найважливіше».

Камінецька Т.Г. – методист Палацу творчості учнів