Креативну лекцію-концерт було розроблено з метою популяризації діяльності «Народного художнього колективу» оркестру народних інструментів Палацу творчості учнів, і музики, яку він виконує. У ході даного заходу вихованцями середнього шкільного віку в ігровій формі засвоюється історія створення народних інструментів, а також надається можливість зіграти на них та познайомитися з найкращими зразками інструментальної музики у виконанні однолітків. Лекція-концерт – це комплексний захід, котрий реалізує виховні та освітні завдання засобами музики. Він утворює єдність трьох складових: слова, звуку і зорового образу, які поєднані за принципами логіки, тематично та сюжетно. Лекція-концерт, підготовлена оркестром народних інструментів, базується на ідеї відродження культурної спадщини. У програмі перевага надається українським народним інструментальним мелодіям. Активну участь у підготовці заходу беруть вихованці колективу: вони збирають цікаву інформацію з історії виникнення народних інструментів і поетичний матеріал, який знайшов своє відображення у сценарії; працюють над створенням програми концерту, що містить музичні твори різних жанрів та ігровий матеріал. Під час даного заходу відбувається діалог між глядачами та виконавцями: юні оркестранти відповідають на запитання аудиторії, а глядачі мають змогу відчути себе музикантами та долучитися до світу створення музики. Організація і проведення лекцій-концертів, крім освітніх, виконує ряд виховних завдань. Для юних музикантів – це виховання духовно-моральних та патріотичних якостей, пізнавального інтересу до вивчення історії, культури своєї країни, профорієнтації. Участь у підготовці лекцій-концертів виховує небайдужість до спільної справи, відповідальність за якісне виконання своєї частини роботи, розвиває інтерес до музичного мистецтва та народної музики як одного з його напрямів. Для глядачів – це збагачення духовного світу, виховання поваги до народних традицій, формування естетичного смаку та слухацької культури. Мета: • для вихованців оркестру народних інструментів: – презентація умінь і навичок володіння музичними інструментами, отриманих у процесі занять; – розвиток музичних і творчих здібностей за допомогою різних видів музичної діяльності; – формування вміння самостійного пошуку інформації з різних джерел, її узагальнення та передачі; – розвиток цілісного світосприйняття, емоційно усвідомленого сприйняття музики; – виховання духовно-моральних та патріотичних якостей, пізнавального інтересу до вивчення історії, культури своєї країни; – профорієнтація; • для аудиторії глядачів: – знайомство з народними музичними інструментами, історією їх створення, тембровим забарвленням; – забезпечення емоційної атмосфери, яка сприяє зануренню у світ музичних образів; – формування слухацької культури; – активізація пізнавальної діяльності за допомогою різних видів питань; – ініціювання проблемних ситуацій, ігрової діяльності; – збагачення духовного світу; – виховання естетичного смаку, поваги до народних традицій і культури.
Форма проведення: лекція-концерт Методи: – словесні: бесіда, пояснення; – наочні: демонстрація музичних інструментів, прийомів гри на них; – практичні: виконання музичних творів, ігрова діяльність; – методи стимулювання інтересу до навчання: метод співучасті; створення нестандартної ситуації, створення ситуації успіху, створення ситуації емоційних переживань; – методи виховання: емоційний вплив, переконання, стимулювання діяльності. Міжпредметні зв’язки: з літературою, театральним мистецтвом. Обладнання: мультимедійна система, відеопрезентація, народні музичні інструменти, емблеми народних інструментів. Хід проведення: Музичне привітання Керівник гуртка: Доброго дня, дорогі друзі! Вас вітає «Народний художній колектив» – оркестр народних інструментів: я, Інна Володимирівна Близниченко, – його художній керівник, і мої помічники – юні музиканти. Ми будемо розповідати вам про народні інструменти, які були створені людьми різних поколінь, до яких покладено душу, думки, уяву і, звичайно ж, величезну роботу багатьох обдарованих музикантів і майстрів. Деякі інструменти зібрані до оркестрів. Гей оркестре ти народний! Удалий і хороводний! Як заграєш плясову – Закружляють всі в танку! А як сумну пісню граєш – Серце з болем замирає!
То він плаче, то сміється – Музика чарівна ллється! /У виконанні оркестру народних інструментів звучить «Чардаш» композитора В. Монті/ Керівник гуртка: Розповідь ми починаємо із сивої давнини. Тоді музика ще тільки зароджувалася. Від самого початку вона була примітивною. Але давні слов’яни вже знали й мали різні музичні інструменти: ударні (бубни й барабани), духові (глиняні свистульки, ріжки і флейти). А з VI століття до нас прийшли гусла. Звичайно, ці інструменти були дуже простими. Але дивно те, що деякі з них дійшли до нас майже без змін. Давайте познайомимося із стародавніми інструментами, які й сьогодні грають у народних оркестрах головні партії. Дерев’яні ложки Вихованець 1: Що у мене в руках? Правильно, звичайні дерев’яні ложки. Раніше ними їли. Хто і коли першим вирішив перетворити дерев’яні ложки на музичний інструмент – сказати неможливо. Але те, що тепер це найбільш колоритний музичний інструмент – факт. На ложках навчитися грати нескладно. Спочатку вчаться грати на 2 ложках. Ось так. /Демонстрація гри на 2-х ложках/ Керівник гуртка: А професійні музиканти можуть грати відразу на 3-4-х ложках. Ложки тільки на вигляд однакові. Вони бувають великі, середні і маленькі. І роблять їх із різних порід деревини. Ви запитаєте для чого? Для того, щоб вони звучали дзвінко й задерикувато. Ми хочемо познайомити вас із музикантами, які відмінно засвоїли гру на дерев’яних ложках. Представляємо вам ансамбль «Веселі Ложкарі». /Грає ансамбль «Веселі Ложкарі». Звучить українська народна пісня «Ой під вишнею»/ Керівник гуртка: Продовжуємо нашу розповідь про найстарші інструменти оркестру. Вихованець 2: Напевно, не всі знають, що музичний інструмент, який знаходиться у мене в руках, називається тріскачка. Послухайте, вона дійсно тріщить! /Демонстрація звучання тріскачки/ У тлумачному словнику говориться, що тріскачка – це зв’язка дерев’яних пластинок, які при струшуванні вдаряються одна об одну, а в результаті видають тріскучі звуки. Ми порахували: в тріскачці 20 пластинок і прокладок. А зв’язують їх звичайним шнурком. Звучання тріскачки повинно підкреслити ритмічність музики і її народний колорит. /Демонстрація звучання тріскачки/ Вихованець 3: Що це? Більшість із вас точно не знає! Це рубель. У минулі часи за допомогою рубеля прали білизну – терли її, прасували – накручували на качалку та утрамбовували рубелем. Можливо, хтось колись випадково провів по зубцях рубеля іншим предметом, може качалкою, і так народився іскристий каскад звуків (дуже схожих на ті, що виникають коли ми проводимо палицею по дерев’яному паркану). До речі, ми провели експеримент: випрали сорочку за допомогою рубеля. Потім інструмент висушили – а звучання не стало гіршим. /Демонстрація звучання рубеля/ Вихованець 4: На що схожий цей музичний інструмент? Правильно. На маленьку коробочку. Це і є музична коробочка – продовгастий, ретельно обструганий та відшліфований брусок. У ньому є розріз – він необхідний для того, щоб віддзеркалювати звуки, якими сповнене життя (наприклад, тупіт копит, стукіт дятла чи стук у двері... Послухайте ці звуки. /Демонстрація звучання коробочки/ Вихованець 5: У мене в руках трикутник. Не простий, а металевий. Музиканти оркестру використовують різні за величиною трикутники. Навіщо? Ви вже, напевно, здогадалися! Для того, щоб наповнити музику кришталевими звуками, імітувати передзвін. Послухайте, як звучить трикутник. /Демонстрація звучання трикутника/
Гра з глядачами «Шумовий оркестр» Керівник гуртка: Ложки, тріскачки, рубелі, коробочки, трикутники – це шумові музичні інструменти. Ми пропонуємо вам, друзі, перетворитися на музикантів і зіграти на цих музичних інструментах. Керівник гуртка: Прошу вийти тих глядачів, у кого приколоті до одягу емблеми із зображеннями таких музичних інструментів, як: ложки, трикутники, тріскачка, рубель, дзвоники, коробочка. Я покажу вам ще раз як грати на цих інструментах – а ви запам’ятаєте і спробуєте. А потім ми зіграємо популярну мелодію. /Глядачі розбирають шумові музичні інструменти, пробують на них грати, слухають мелодію, котру потрібно виконати/ Керівник гуртка: Тепер приготуйтеся грати за помахом руки диригента. Шановні глядачі, шумовий оркестр готовий виступити для вас. Підтримайте оркестрантів оплесками. /Виступ шумового оркестру під мелодію української народної пісні «Їхав козак за Дунай»/ Керівник гуртка: Дякуємо всім! Молодці! Оркестр складається з різних музичних інструментів. У кожного свій неповторний голос та своє призначення. Послухайте у виконанні оркестру Експромт «Спогад». /У виконанні оркестру народних інструментів звучить Експромт «Спогад» комп. Стеценко/ Керівник гуртка: Продовжуємо нашу розповідь. В давні часи життя музичних інструментів було недовгим: – по-перше, робили їх із деревини, а деревина – матеріал крихкий і ламкий; – по-друге, слов’янські землі потерпали від нашестя диких племен, які не жаліли нічого на своєму шляху. Але минав час, і у Київській Русі почали бурхливо розвиватися ремесла. З’явилися люди, що винайшли та розпочали виготовлення музичних інструментів – перші музичні майстри. І з’явилися люди, котрі стали грати на цих музичних інструментах. Залежно від роду мистецької діяльності виконавці називалися: судець (музикант і співак), півець (співак). Були й назви музикантів залежно від музичних інструментів: сопільник, трубник тощо. Вихованець 1: Билини розповідають нам про те, що ці люди були талановитими співаками й музикантами, знали незліченну кількість пісень, виконували народну музику та музику, вигадану самостійно. Головними їх інструментами були гусла, домри, ріжки та дудочки. Вихованець 2: Назва «гусла» походить від стародавнього слова «густи» – гудіти, а оскільки гула струна, вона й отримала назву «гусла». Значить, гусла – це струни, які гудять. Вони були відомі у Давньому Києві. Саме на гуслах легендарний співак Баян «рокотав своїми перстами славу хоробрим воїнам і князям граду Києва Великого». /Демонстрація звучання гуслів/ Вихованець 3: Маленька дзвінка домра завжди була серцем народного життя: звучала вона і на селянських подвір’ях, і в царських палацах. Грав на ній і старий, і малий. Але не злюбили домру церковники: надто вже вона відволікала народ від роботи. Веліли вони спалити її. Сталося це у 15 столітті. Кілька сторіч поспіль не було чутно голосу домри. Зазвучала вона знову тільки наприкінці 19 сторіччя, коли в одному із сільських будинків випадково знайшли старий розсохлий інструмент. Потім відтворили домру за кресленнями. Послухайте: звучання домри нагадує людський голос. Вона вміє і плакати, і сміятися. /Демонстрація звучання домри/ Керівник гуртка: Зараз прозвучить українська народна пісня «Ой, чого ти, дубе» в обробці К. Васильченка, де домрі відведена одна з головних партій. Вслухайтеся в її звучання – і ви відчуєте всю красу ніжного, співучого колориту. /У виконанні оркестру звучить українська народна пісня «Ой, чого ти, дубе» в обробці К. Васильченка/ Керівник гуртка: Відомо, що давні музиканти грали так само на ріжках, свистульках, дудочках. Дуже близька до цих інструментів і наша українська сопілка. Ось вона! Це дерев’яна трубочка з 10 отворами. Дмеш у трубочку, закривши пальцем отвір – і ллються неповторні звуки. /Демонстрація звучання сопілки/ Гра з глядачами Керівник гуртка: А зараз ми пропонуємо вам ще раз спробувати себе у ролі музикантів. Створюємо оркестр рожечників і сопілкарів. Запрошуємо дітей, у яких на емблемах намальовані ріжки та сопілки, підійти до мене. Перед вами найрізноманітніші сопілки і ріжки. Візьміть їх. Звучать вони теж по-різному. Давайте відчуємо їх звучання. Ви спробуєте зіграти ось цю мелодію. Прослухайте її уважно. /Глядачі розбирають ріжки та сопілки, пробують на них грати, слухають мелодію, яку потрібно виконати/ Керівник гуртка: Ансамбль готовий до виступу? Шановні глядачі, підтримайте музикантів дружними оплесками! А артистам нагадую: ви починаєте грати за помахом руки диригента. /Виступ ансамблю під мелодію української народної пісні/ Керівник гуртка: Дякую всім! Молодці! І знову ми запрошуємо виступити перед вами, дорогі друзі, «Веселих ложкарів» із номером «Крезі фрог». /У виконанні ансамблю «Веселі Ложкарі» звучить мелодія «Крезі фрог»/ Керівник гуртка: Є інструменти, які стали музичним символом свого народу. Вихованець 4: Наприклад, мандоліна – італійський національний інструмент, бандура – український, волинка – шотландський (але можна посперечатися, адже дослідники вважають, що назва інструмента походить від місця його появи – Волині), а гітара – іспанська. Треба сказати, що українським аналогом гітари є кобза. А зараз звучить гітара. /У виконанні ансамблю гітаристів звучить варіація на тему української народної пісні «У Харкові дощ іде» в обробці О. Черепович/ Керівник гуртка: В 30-х роках XIX століття з’явилася гармоніка. Вихованець 5: Цей музичний інструмент прийшов до нас із Заходу. Сконструювали його німецькі майстри. З другої половини XIX століття гармоніка, або, як її стали з любов’ю називати, гармошка, стала незамінною на сільських посиденьках і міських вечорах. Під гармошку співали частівки і танцювали. Сучасний баян – це ще більш вдосконалена гармонь. Свою назву баян отримав на честь легендарного музиканта і співака – Баяна. Керівник гуртка: Прослухайте Закарпатську народну мелодію «Жайворонок». Соло на баяні – керівник оркестру Георгій Савранський. /У виконанні Георгія Савранського звучить Закарпатська народна мелодія «Жайворонок»/ Керівник гуртка: Ви познайомилися з оркестром народних інструментів Палацу творчості учнів, прослухали прекрасні твори, дізналися про деякі музичні інструменти, і навіть самі спробували на них зіграти. А тепер ми хочемо дізнатися, що ви запам’ятали. Пропонуємо вам дати відповіді на запитання вікторини. Запитання вікторини: 1. Як називають людину, яка в оркестрі виконує головні партії? (соліст). 2. Яка геометрична фігура стала музичним інструментом? (трикутник). 3. Дерев’яна подружка, Без неї ми як без рук. На дозвіллі – веселушка, Нагодує всіх навкруг. Носить аж до рота кашу Й сумувати нам не дасть (ложка). 4. Який український народний інструмент є аналогом гітари? (кобза). 5. Які музичні інструменти найчастіше зустрічаються в українських казках? (сопілка, цимбали). 6. Який інструмент поєднує у собі фортепіано і гармонь? (акордеон). 7. Який музичний інструмент названий на честь стародавнього співака і музиканта? (баян). Керівник гуртка: Наша зустріч добігає свого кінця, і, напевно, ми повинні висловити вдячність тим людям, які давним-давно вигадали музичні інструменти, композиторам, які створили чарівну музику, і артистам оркестру – за її чудове виконання. Ми дуже сподіваємося, що музика стане для вас вірним і добрим другом, і цей друг буде радіти і сумувати разом із вами, допоможе стати добрішими, багато про що розповість і зробить ваше життя цікавішим. Як музиці без нас прожити? Її не можна не любити! Без неї сум і радість не існують, І серце більш нічого не відчує... За те, о музико, тобі так вдячні ми, Що ти життю даруєш кольори! Оркестр народних інструментів підготував для вас, друзі, подарунок: музичну тему з кінострічки «Пірати Карибського моря».
/Звучить музична тема з кінострічки «Пірати Карибського моря»/ Керівник гуртка: До нових зустрічей у Палаці творчості учнів!
Використані джерела:
| |
|
| |
| Переглядів: 1129 | |
| Всього коментарів: 0 | |
