Батьки не мають бути спокійними беземоційними роботами, бо як тоді навчити дитину проявляти власні емоції, яких у неї огого скільки?
А без конфліктів – як навчити дитину їх вирішувати, щоб вони потім не здавалися катастрофою? Звісно, тут ключове слово «вирішувати», бо без цього постійні сварки можуть тільки погіршувати стосунки. Натомість вирішений конфлікт можеїх зміцнити.
Ми всі живі люди. І ми вчимося, а не вдаємо ідеальних батьків.
До речі, кажуть, найбільша проблема «ідеальних» батьків – прагнення мати "ідеальних" дітей. А це – неминучий шлях до розчарування та роздратування від невиправданих очікувань, бо дитина може мати далеко не ті таланти, які хотіли б в ній бачити дорослі на основі власних бажань.

Ніхто не ідеальний, це нормально. Але всі ми маємо власні здібності, бажання й потреби, і в кожного свій особистий шлях.