Спокійні батьки – спокійні діти. Але ніхто не ідеальний

Контейнер емоцій. Як не дратуватися?
Чому часом дратуємось від, здавалось би, найменшої дрібниці?
Бо якщо придивитись: до моменту дрібниці було ще багато стресових подій, втоми й конфліктів, які назбиралися по вінця, і найменша крапля (зазвичай, від дитини, бо вона не дасть здачі) спровокувала емоційний вибух.
Людські емоції накопичуються, і якщо їх не проявляти – вони, зрештою, вибухають.
Але «контейнер», в якому дорослі люди нагромаджують свої емоції – значно більший, ніж дитячий. Дитина швидко «переповнюється» і хоче вилити свої переживання тут і зараз, щоб почуватися спокійніше. Дорослий же може «відтермінувати» вияв своїх почуттів, якщо «контейнер» ще не наповнений повністю – наприклад, запланувавши похід у спортзал, у кафе з друзями, наодинці в парк чи хоча б у ванну.
Проявляти емоції – це нормально і потрібно, головне – в безпечній формі. І варто їх розділяти й приймати, а не заперечувати чи забороняти (щоб не було потім вибуху).
Якщо ж контейнер дорослого і так повний – то туди сумнівно, чи помістяться дитячі переживання.
Тому так важливо дорослій людині знаходити вихід, для своїх емоцій, щоб там ще й лишалось місце для спокійного прийняття дитячих емоцій. А відчувши переповнення, запланувати і знайти розпруження. І в кожного це буде свій спосіб відпочинку, обрати який можна, згадавши, що вам подобається робити із задоволенням для себе. Або звернутися до того, кому ви довіряєте та можете знайти підтримку у розмові про наболіле.
Усвідомлена, розділена з іншою людиною емоція – проходить і звільняє місце для спокою й радості.

Спокійні батьки – спокійні діти. Але ніхто не ідеальний.
Коли в дитини вирують емоціїї, найкраще, що можна зробити – це поділитися своїм спокоєм, а не приєднатися до її хаосу. Звісно, втриматися у спокійному стані буває дуже нелегко, особливо якщо батьки виснажені фізично, зокрема через брак сну. Коли ресурс на нулі, доросла людина вибухає...
І тут варто пам’ятати, що крик – це крик про допомогу. І краще помічати свій стан ще на початку роздратування, давати собі павзу, звертатися по допомогу. Так, допомога – це нормально, ми не все маємо робити самі.
Також варто переглянути свої очікування, адже від великих очікувань бувають великі розчарування – що дитина не така, і ми не такі, і вдома безлад... Жодна хатня робота не є важливішою за відпочинок та здоровий сон, адже коли в батьків є сили – вони можуть ділитися ними й з дітьми.
Коли є вільний час, витрачайте його на себе чи на сон (навіть денний), а не господарство чи виконання чиїхось побажань щодо того, якими ви маєте бути мамою / татом, і як вам має бути зараз легко, на противагу від «от в наші часи...».
У вас своє життя, свої кордони, свої правила, батьками дитини є ви, і саме ви за неї відповідаєте. До того ж, хатню роботу можна робити й разом з дитиною, а також розподіляти хатні обов’язки між подружжям.
І все ж, якщо трапляються зриви (повірте, моменти безсилля й розпачу трапляються у кожного), то не варто себе картати, адже від цих самозвинувачень буде ще більше злості, зокрема й на дитину. Пробачте собі. Поспівчувайте, бо справді буває важко, ми всі живі люди, а не роботи. Подумайте, як в майбутньому уникнути такої ситуації, що чи хто допоможе в цьому? Зрозумійте себе й оцініть, скільки всього ви робите для дитини, адже це величезна й постійна робота.
Підтримайте себе, як підтримуєте найкращу подругу чи друга. Поділіться своїми відчуттями з дитиною, поясніть, чому розізлилися (що не дитина в тому винна, а ваша втома), попросіть вибачення у дитини і вибачте собі, любов і обійми здатні творити дива.
До речі, що таке «дбати про себе»? Фізичний відпочинок (сон, ванна, спорт), відпочинок з друзями чи близькою людиною (прогулянка, кафе, побачення за межами дому чи вдома ввечері, гості, спілкування онлайн – з друзями чи в групах підтримки для батьків), інтелектуальний чи розважальний відпочинок (хороша книга чи кіно, які допомагають перемкнутися з буденного потоку), улюблена справа, яка приносить задоволення від процесу (малювання? музика? вишивка? приготування їжі?) – згадайте, що любите робити, і робіть це, хоча б інколи, це величезний особистий ресурс та джерело спокою й задоволення.

Категорія: Скринька порад | Додав: ferensnatalya (12.12.2020)
Переглядів: 299 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Відділ художньо-естетичного виховання
Відділ технічної творчості, туризму та краєзнавства
Відділ декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва
Відділ організаційно-масової роботи
Відділ методичної роботи